Інклюзивне навчання –
шлях до рівного доступу до якісної освіти
Досвід роботи СЗОШ №4 щодо впровадження інклюзивної освіти
Досвід роботи практичного психолога
Міжнародний день людей з інвалідністю щорічно відзначають 3 грудня. Ініціатором проведення цього символічного дня стала Організація Об'єднаних Націй, яка в 1992 році запропонувала заснувати таке свято на честь закінчення Десятиліття інвалідів, проголошеного в 1983 році.
Основною метою всіх заходів, які присвячені цьому дню, є інформування суспільства в напрямку підтримки людей з обмеженими фізичними можливостями. ООН закликає всіх діяти так, щоб соціальні умови життя людей з інвалідністю поліпшувалися і були комфортними для них.
В цей день традиційно говорять про необхідність інтеграції людей з інвалідністю у активне громадське життя, політичну та економічну діяльність, культурне середовище і т.д.
АСИСТЕНТИ ВЧИТЕЛІВ ІНКЛЮЗИВНИХ КЛАСІВ ПІДВИЩУВАЛИ КВАЛІФІКАЦІЮ ЗА НОВИМ ПОРЯДКОМ ТА В МЕЖАХ НУШ
8 асистентів учителів нашої школи, які працюють в інклюзивних класах, з 16.12 до 20.12.2019 року підвищували кваліфікацію за новою програмою відповідно до вимог Концепції «Нова українська школа». Заняття-тренінги проводив сертифікований тренер, методист відділу практичної психології й соціальної роботи Комунального навчального закладу Київської обласної ради «Київський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних кадрів» Шелест Леся Василівна.
Робота ДСО «Шкільний світ»
Актив ДСО «Шкільний світ» щороку відвідує вихованців Центру комплексної реабілітації дітей з інвалідністю та осіб з інвалідністю «БлагоДар» (м. Славутич). Проводять з ними спортивні ігри-змагання, спілкуються, дарують гарний настрій та подарунки.
Всеукраїнська науково-практична конференція "Формування готовності педагогічних працівників до роботи з дітьми з особливими освітніми потребами в умовах інклюзивного навчання"
Матеріали семінару-виступів можна ознайомитись і завантажити
Заклад інклюзивного навчання – загальноосвітній навчальний заклад, в якому створені спеціальні умови для отримання освіти особами, які потребують корекції фізичного та/або розумового розвитку, спільно з особами, які не мають таких обмежень.
Спеціальна освіта – дошкільна, загальна середня, професійно-технічна та вища освіта, для отримання якої для осіб з особливостями психофізичного розвитку створюють спеціальні умови.
Індивідуалізація процесу навчання – організація навчально-виховного процесу, при якій вибір способів, прийомів, темпу навчання враховує індивідуальні відмінності учнів, рівень розвитку їхніх здібностей до навчання. Індивідуалізація процесу навчання. в українській школі здійснюється в умовах колективної навчальної роботи з класом і в рамках завдань та змісту освіти: всі учні повинні оволодіти знаннями, вміннями й навичками в обсягах, передбачених навчальними програмами. Необхідність індивідуалізації зумовлюється тим, що рівень підготовки і розвитку здібностей до навчання не в усіх школярів однаковий. Індивідуалізація процесу навчання ґрунтуючись на глибокому знанні вчителем індивідуальних особливостей, духовного світу кожного учня, сприяє розвиткові пізнавальних здібностей усіх учнів, враховує їх нахили й інтереси, різне ставлення до навчання, до окремих навчальних предметів. Мета її полягає в тому, щоб забезпечити максимальну продуктивну роботу всіх учнів, і має здійснюватися на всіх етапах навчання й головним чином під час засвоєння нових знань. Індивідуалізація процесу навчання передбачає перспективне планування вивчення навчального матеріалу. Однією з форм індивідуалізації є програмоване навчання, яке дає можливість активізувати працю кожного учня, посилити самоконтроль.
Індивідуальний підхід до дітей – принцип педагогіки, згідно з яким у навчально-виховній роботі з колективом дітей досягається педагогічний вплив на кожну дитину, який ґрунтується на знанні її особистих рис і умов життя. В результаті всебічного вивчення своїх вихованців у педагога створюється чітке уявлення про характер кожного з них, про його інтереси і здібності, що дає змогу зрозуміти вчинки дитини, застосувати найбільш доцільні навчально-виховні засоби, які розвивають творчу активність дітей. Знаючи інтереси й нахили учнів, педагог заохочує здібних учнів до успішнішої роботи в повній відповідності з їхніми можливостями, сприяє просуванню вперед учнів з середньою успішністю, допомагає відстаючим учням ліквідувати прогалини в знаннях. Залежно від типу вищої нервової діяльності учнів, з урахуванням рівня їхнього розвитку педагог визначає характер індивідуальних завдань для самостійної роботи учнів. Індивідуальний підхід. – необхідна умова ефективності педагогічного процесу, оскільки будь-який виховний вплив заломлюється через індивідуальні особливості конкретної особистості. Індивідуальний підхід застосовується як виховними системами гуманістичної орієнтації (коли вихователі визнають право кожної дитини бути не схожою на інших), так і системами авторитарного типу, які прагнуть усіх дітей зробити однаковими. У зв'язку з цим у сучасній педагогічній науці і практиці виникла необхідність запровадження нового поняття – особистісного підходу, який має багато спільного з індивідуальним підходом., однак на відміну від нього головну мету вбачає в розвиткові особистості, а не її пригніченні.
Індивідуальний розвиток – процес формування індивіда від народження до кінця життя. Позначається терміном "онтогенез" (від грец. – сущий і – походження) на відміну від "філогенезу" (грец. – рід, плем'я), під яким розуміють розвиток органічного світу в цілому або окремих видів організму. Вікові етапи І. р. якісно відрізняються один від одного. У дітей певного віку є багато спільних і типових для даного періоду особливостей поведінки. Разом з тим кожна дитина будь-якого віку має свої власні, індивідуальні особливості. Індивідуальні особливості впливають на успішність навчальної роботи, швидкість і міцність запам'ятовування та осмислення навчального матеріалу, на інтерес до навчальних предметів тощо. Тому одним з основних принципів сучасної педагогіки є індивідуальний підхід до дітей у вихованні та навчанні їх.
Діти з особливими освітніми потребами діти, чиї освітні потреби виходять за межі загально прийнятої норми:
- діти з особливими освітніми потребами
- обдаровані діти
- діти з соціально вразливих груп
