З цієї нагоди учні нашого закладу в онлайн-форматі переглянули фільм «Аврора», у якому йдеться про вихованку дитячого будинку — маленьку дівчинку на ім'я Аврора, яка мріяла стати балериною, але стала жертвою аварії на Чорнобильській АЕС.
Сьогодні цей день ми сприймаємо крізь призму війни, яка відбувається в Україні з російськими фашистами. Події на Чорнобильській та Запорізькій атомних електростанціях знову сколихнули спогади про катастрофу 1986 року.
Нині ми дякуємо українським атомникам за мужність, стійкість та професіоналізм.
Вони – справжні герої. Адже у надважких умовах окупації безперебійно забезпечували ядерну та радіаційну безпеку окупованих станцій та вберегли Україну і Європу від можливої ядерної катастрофи!
26 квітня чорнобильські дзвони лунають як пам’ять про тих, кого вже немає… А ще – як тривожне застереження для тих, хто забув уроки Чорнобиля.
Тож нехай пам’ять завжди буде засторогою про той страшний квітень 86-го, нехай кожен вшановує цей день, як день поваги та шани до усіх, хто жив і працював, хто був поряд з бідою в ту трагічну годину, хто віддав молодість, життя і здоров’я для врятування людей і рідної землі.
Доземно схиляємо голови в подяці перед ліквідаторами цієї страшної аварії. Перед живими. Перед пам’яттю померлих від радіаційного смерчу. Пам’ятаймо тих, хто загинув у чорнобильському пеклі і робімо усе, щоб ніколи не падала на землю гірка зірка Полин…
