Діти декламували вірші на камеру — проникливі рядки про біль, голод, скорботу й незламність українського народу. Кожне слово звучало щиро, з глибоким переживанням, передаючи трагізм 1932–1933 років та пам’ять про мільйони невинних жертв.
Учні усвідомили, наскільки важливо пам’ятати правду про Голодомор, берегти історичну пам’ять свого народу й передавати її наступним поколінням.
Захід став уроком пам’яті й людяності.
