Її використовували, коли народжувалася дитина, а потім на хрестинах. Матері обов’язково перев’язували хустками синів, коли проводили в армію. Адже вірили, що вона берегтиме від усіх негараздів. На сватання дівчата виносили судженим хустки на знак згоди. Це означало, що дівчина виходить заміж по любові. за часів козаччини в українців існував ще один красивий звичай: кожна дівчина дарувала своєму нареченому вишиту хустку як символ вірного кохання.
Люди здавна вірили, що хустка має магічні властивості та слугує оберегом, тому вона була і досі є важливим атрибутом на весільних обрядах. І донині збереглася традиція: три рази покривати наречену, що означає її перехід у статус заміжньої жінки.
Також у давні часи існував звичай на весілля молоді хустинками покривали руки. Вони не віталися відкритими руками, щоб ніяке зло не торкалося їхньої сім’ї. Ці хустинки в кінці весілля зав’язувалися одна з одною та з весільним одягом і зберігалося як оберіг сім’ї.
Не залишились осторонь цього свята і учні 3-В класу Славутицького ліцею «БезМеж»(учитель Людмила ОВСІЄНКО, асистент учителя Юлія ХОДОС). На початку заходу вчитель привернула увагу до хустки як оберега, читаючи поезію. Переглянули презентацію «Українська хустка – наш оберіг». Організували показ хусток. Учителька наголосила, що не тільки жінка має відношення до хустки. У давнину, коли син вирушав у далеку дорогу, мати зав’язувала хліб у білу хустину, щоб не забував батьківського порогу. Вихованці створили власні хустинки.
Хустка не втратила своєї актуальності. Більшість українок мають традиційну українську хустку у своєму гардеробі, адже Різдвяний вечір та Коляду не можна уявити без даного аксесуару. Сьогодні яскраві хустки поступово завойовують прихильність не тільки українок, а й модниць усього світу. А от же українське вкотре стає світовим трендом.
